Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вѣщати — ВѢЩА|ТИ (754), Ю, ѤТЬ гл. Сказать что л., сообщить: не вѣштати срамьныихъ словесъ. Изб 1076, 93; истинѹ ти вѣщаю о҃че ЖФП XII, 54г; и сльзами разлива˫асѩ и не могыи гл҃ати. въ ср҃дци си начатъ сицева˫а вѣщати. СкБГ XII, 9б; ѡвомѹ вътороѥ по… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
отъвѣщати — ОТЪВѢЩА|ТИ (741), Ю, ѤТЬ гл. 1.Говорить в ответ, отвечать: Повѣдаша нѣкотерии дх҃вьнии… ˫ако очивисть || нѣкъгда ˫ависѧ имъ ди˫аволъ. и сего въпрошенъ бывъ ими. ѡтъвѣшта. (ἀπεκρίνατο) Изб 1076, 193–194; творить кр(с)тъ имь. гл҃ѧ вельгла(с)но.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освѧщати — ОСВѦЩА|ТИ (51), Ю, ѤТЬ гл. 1.Освящать: вьсѣми ѡблада˫а. вьсѧ ѡсвѧщаѥши свѧтыимь. твоимь дѹхъмь. Стих 1156–1163, 99; прославиша б҃а. творѧщааго чюдеса велика и прославлѧющааго мѣсто то. и ос҃щающа ѥ моли||твами прп҃дбьнааго оц҃ѧ нашего ѳеодосиѧ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
освѣщати — ОСВѢЩА|ТИ1 (26), Ю, ѤТЬ гл. 1.Освещать: Вѣдѣ и инъ свѣ(т). имже ѿгнасѧ первобытна˫а тма. или (прерѣзасѧ) преже бывъ види мы˫а твари. и обьхоженье кружное звѣздъ. и вышнее освѣщенье миръ весь освѣща˫а. (αὐγοζουσαν) ГБ к. XIV, 26б; по се(м) же и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
поміщати — I = помістити (надавати місце комусь / чомусь, розташовувати що н. десь), у[в]міщати, у[в]міщувати, у[в]містити, приміщати, приміщувати, примістити, пристроювати, пристроїти, примощувати, примостити, пристосовувати, пристосувати; у[в]саджувати,… … Словник синонімів української мови
въмѣщати — ВЪМѢЩА|ТИ (14), Ю, ѤТЬ гл. 1. Заключать что л. во что л. или в чем л.: [о боге] и лакътьныими дъсками. никде же въмѣстимаго въмѣщати. (περικλείειν) ЖФСт XII, 104 об.; въ ст҃а˫а ст҃хъ вмѣща˫а. (χωροῦσα) ГБ XIV, 94г. 2. Переходить, перемещаться:… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
оцѣщати — ОЦѢЩА|ТИ (25), Ю, ѤТЬ гл. 1.Очищать, делать чистым: да новыми призирании ѡцѣщають нивы. и на сѣмена ˫ако же ѡброци г(с)ни творѧтьсѧ. (τὰς καϑορσεις… ποιοῦντες) ФСт XIV/XV, 101а; || перен.: ты мою плоть ѿ всѧкы˫а свкверъны [так!] ѡцѣщаѥши. СбЯр… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
затріщати — щу/, щи/ш, док. 1) тільки 3 ос.Почати тріщати, видавати різкий сухий звук, утворюючи тріщини або ламаючись, розриваючись на частини. || Почати тріщати під час горіння. || Почати створювати різкий шум, тріскотняву безперервними ударами, стуками і… … Український тлумачний словник
протріщати — щу/, щи/ш, док. 1) Док. до тріщати. 2) Тріщати якийсь час … Український тлумачний словник
суміщати — а/ю, а/єш, недок., сумісти/ти, іщу/, і/стиш, док., перех. 1) Нерозривно поєднувати; сполучати. || Займатися чим небудь одночасно з іншим. Суміщати обов язки. Суміщати посади. 2) Накладаючи одну на одну (лінії, фігури і т. ін.), досягати збігу… … Український тлумачний словник
